- плескуватий
- плискува́тий, -а, -е.Те саме, що плескатий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
плескуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
жорна — рен, мн. (одн. жо/рно, а, с.). 1) Плескуватий круглий камінь, признач. для лущення і розмелювання зерна та інших твердих предметів. 2) перен. Про видиму форму місяця, сонця і т. ін. 3) Пристрій, яким у домашніх умовах розмелюють зерно; ручний… … Український тлумачний словник
пласкуватий — а, е. Те саме, що плескуватий … Український тлумачний словник
плесковатий — плиско/ватий, а, е. Те саме, що плескуватий … Український тлумачний словник
плескуватість — тості, ж. Властивість за знач. плескуватий … Український тлумачний словник
плискуватий — див. плескуватий … Український тлумачний словник
приплесканий — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до приплескати. 2) у знач. прикм. Плескуватий … Український тлумачний словник
тиква — и, ж. 1) Рослина родини гарбузових. 2) Грушоподібний довгастий або плескуватий плід цієї рослини, що має дуже тверду шкірку; вирощується перев. з декоративною метою. || розм. Посудина для води, зроблена з такого плоду. || зневажл., лайл. Голова.… … Український тлумачний словник